Давньоримська архітектура
2
Загальна характеристика
Культу́ра Старода́внього Ри́му — другий етап античної культури.
Вплив культури Стародавньої Греції на культуру Римської Імперії не
підлягає сумніву. Давньогрецький історик, автор фундаментальної
40-томної «Загальної історії» Полібій, який прожив у Римі 16 років,
підкреслив одну з особливостей давньоримської культури: «Римляни,
виявляється, можуть краще за всякий інший народ змінити свої звички і
запозичити корисне» Але в той же час римська культура не копіювала грецьку, вона розвивала,
поглиблювала досягнуте, а також привносила власні національні риси —
практицизм, дисциплінованість, дотримання суворої системи. Найбільші
завойовники старовини — римляни, підкоряючи різні народи, вбирали їх
культурні досягнення, але при цьому зберігали й свої «домашні» звичаї.
Динамізм римської культури — така ж істотна її особливість, як і
традиціоналізм. Взаємодія цих двох начал обумовила і її життєздатність, і
величезну роль для подальшої культурної історії Європи, особливо
Західної.
3
Мистецтво Давнього Риму
Мистецтво Давнього Риму фактично бере свій початок з II ст. до
н. е., так як республіканський Рим прагнув не до споглядального пізнання
світу, а до практичного їм володіння. Римське мистецтво включає архітектуру, живопис, скульптуру та мозаїчну роботу.
Мистецтво Стародавнього Риму з його оригінальними й досконалими
пам'ятниками живопису, архітектури і скульптури належить до вищих
досягнень світової культури. Римське образотворче мистецтво, подібно до
мистецтва греків, становить невід'ємну частину художньої системи
античності. Межі Римської держави і сфери його впливу були великі. В
орбіту художніх впливів Риму включалося безліч різноманітних народів і
племен. Римське мистецтво, розвиваючись в рамках античної
рабовласницької епохи, разом з тим сильно від нього відрізнялося.
Становлення і формування культури римлян відбувалося в інших історичних
умовах. Пізнання світу римлянами набувало нових форм. Художнє осмислення
життя римлянами несло на собі печатку аналітичного відносини. Їхнє
мистецтво сприймається як більш прозаїчний на відміну від грецького.
Яскравою особливістю мистецтва Риму є його тісний зв'язок з життям. У
художніх пам'ятках знаходили відображення багато історичних подій. Зміна
в суспільному ладі — зміна республіки імперією, зміна династій
правителів Риму — безпосередньо впливали на зміни в живописних,
скульптурних і архітектурних формах. Саме з цього часом не важко за
стилістичними ознаками визначити час створення того чи іншого твору.
Потреби римського суспільства породили багато типів споруджень:
амфітеатри, терми, тріумфальні арки, акведуки й ін. На римському ґрунті
одержали нове архітектурне рішення палаци, особняки, вілли, театри,
храми, мости, надгробні пам'ятники. Раціоналізм, що лежить в основі
римської архітектури, виявлявся в просторовому розмасі, конструктивній
логіці і цілісності гігантських архітектурних комплексів, строгій
симетрії і чіткості.
Саме в області архітектури римське мистецтво виробляло свої найбільші
інновації. Оскільки Римська імперія поширювалася на таку велику
територію і включала в себе так багато урбанізованих територій, римські
інженери розробили методи побудови міста у великих масштабах, включаючи
використання бетону. Масивні будівлі, такі як Пантеон і Колізей, ніколи
не могли бути побудовані з попередніми матеріалами і методами. Хоча
бетон був винайдений тисячі років тому на Близькому Сході, римляни
розширили його використання від укріплень до їх найбільш вражаючих
будівель і пам'ятників, використовуючи силу матеріалу і низьку вартість .
Історія монументального розвитку Риму починається з великих будівельних проектів Сулли і Цезаря.
Табуларий Сулли з двоярусними галереями з боку Капітолійського пагорба
служив для форуму театральною декорацією. Від Цезаря зберігся храм Вести і храм Фортуни Віріліс, залишки форуму Юлія і базиліки Юлія (на форумі часів республіки). Базиліка Юлія,
репрезентативне і функціональне святилище римського закону було великим
і мало 3-рядну колонаду, утворювати дві аркади. Простір нижнього
поверху вільно відкривався в сторону форуму.
Форум Августа стає прикладом для інших імператорських форумів. Ця велика прямокутна площа, обрамлена портиками, включала храм Марса Ультора.
Огорожа утворювала майданчики — екседри, широкі дуги. У театрі Марцелла
(II ст. до н. е.) три ордери змінюють один одного — від масивного
тосканського, через іонічний до витонченого коринфського — ордерна
суперпозиція. У цьому пам'ятнику повторений основний елемент базиліки
Юлія — арка, підтримувана пілястрами, з напівколонами.
Амфітеатр Флавіїв — Колізей,
став символом міста. Особливе ідеологічне значення він придбав на
тисячоліття. Циркові змагання, які там відбувалися, одночасно були і
"тріумфальною ходою. Амфітеатр на 45 тис. глядачів був ретельно
продуманий, транспортні та пішохідні потоки розділені. Колізей домінував
над пейзажем, завершував монументальний вигляд міста. Вперше будівлю
було задумано з урахуванням її ролі в плануванні міста, в співвідношенні
до навколишнього середовища.
Колізей — римський амфітеатр
Будівництво Колізею почалося в 72 році за велінням імператора Тита
Флавія Веспасиана. Цей правитель вважається одним з найкращих в історії
Римської Імперії. Саме йому належить знаменита фраза: «Гроші не
пахнуть».
Прийшовши до влади, Веспасіан зробив все можливе, щоб розвіяти культ
свого попередника — імператора Нерона, і відновити імперію після
десятиліть війни. Він всіма силами прагнув підняти економіку держави.
Але коли серед підданих пішли розмови про його надмірну жадібність,
Веспасіан підійшов до питання з іншого боку: вирішив дати римлянами
хліба і видовищ.
На гроші, отримані в ході завоювань, він відбудував Капітолій і
доручив своїм архітекторам створити Колізей — амфітеатр, у якому всі
зможуть насолоджуватися яскравими виставами.
|
This is going to be the presentation of numbers from 1 to 100.